У липні 2016 року Кабмін прийняв Програму розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року, котра передбачає будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС. Екологи негайно забили на сполох, адже документ створювався без залучення фахівців, та містить цілий ряд грубих порушень.
Зокрема, за словами екологів, штучно піднятий рівень води може повністю змінити екосистему Дністра. Зміниться іхтіофауна та флора вздовж русла річки в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Буде втрачено безцінне біорізноманіття, а саме у зоні ризику опинилися червонокнижні рослини підсніжник звичайний та підсніжник білосніжний.
Тим часом геологи наголосили, що різка зміна рівня підземних вод матиме вплив на якість води у районі будівництва ГЕС та загальну геологію дністровського каньйону. У зоні ризику опинились мільйони громадян не лише України, а й Молдови. Селяни, чиї землі знаходяться у притоках славнозвісної української річки, можуть залишитися без своїх домівок та присадибних ділянок через підтоплення, спричинене підняттям рівня річки.
Громадські активісти обох країн проводять пікети та акції проти будівництва комплексу ГЕС, котре знищить річку Дністер та перетворить її на технічну водойму.
Наразі відомо, що «Укргідроенерго» будуватиме каскад ГЕС на річці, попри всі протести громад, попри всі застереження екологічних організацій. Комплекс станцій загальною потужністю 360 мегават має з’явитись на одному з “семи чудес України” – Дністровському каньйоні, місці, яке щороку привертає чимало туристів, в тому числі іноземних.
План будівництва Дністровського гідроенергокомплексу
ПАТ «Укргідроенерго» (Мінпаливенерго) має план створення ГЕС у наступних пунктах:
- ГЕС №1 руслова біля с.Вістря Монастириського району Тернопільщині, на межі з Франківщиною;
- ГЕС №2.1 руслова в 3,5 км вище села Монастирок Бучачського району, на межі з Франківщиною;
- ГЕС №2.2 дериваційна в 3,5 км вище села Монастирок Бучачського району, на межі з Франківщиною; Дериваційна – це значить що трубою «зріжуть» меандр Дністра, а русло вздовж 17 км (в районі сіл Незвисько-Лука) лишиться майже сухим.
- ГЕС №3 руслова біля с. Литячі Заліщицького району Тернопільщині, на межі з Франківщиною;
- ГЕС №4 руслова біля м. Заліщики, що на Тернопільщині, на межі з Франківщиною та Чернівеччиною;
- ГЕС №5 руслова біля с. Брідок Заставнівського району Чернівеччини, на межі з Тернопільщиною;
- ГЕС №6 руслова біля с. Устя Борщівського району Тернопільщині, на межі з Чернівеччиною.
Негативні наслідки будівництва ГЕС на Дністрі
- Затоплення берегів та трансформація долини.
- Виселення людей, які проживають біля річки Дністер.
- Руйнування річкової системи Дністра.
- Втрата туристичної привабливості Дністра.
- Замулення води, а отже втрата питної води для понад 4 млн громадян України та Молдови.
- Погіршення природних об’єктів вище та нижче по течії річки. В зоні ризику Національний природний парк «Хотинський» (Чернівеччина) та «Галицький» (Франківщина).
- Зникнення середовища існування реофільних видів риб (тих кому треба стрімка, збагачена киснем вода і які не можуть жити у водосховищах). Також під загрозою зникнення опинились вирезуб причорноморський, чіп звичайний, білизна звичайна, гірчак звичайний, сом звичайний, марена звичайна, щиповка звичайна, стерлядь прісноводна.
Зникнення представників флори, в тому числі, рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України. Зокрема, підсніжник звичайний та підсніжник білосніжний.
Україна порушить Угоду про Асоціацію з ЄС, де прописані природоохоронні заходи, які українська держава повинна вчинити для захисту біорізноманіття.
Боротьба за Дністер
14 березня, у Міжнародний день захисту річок, небайдужі до долі Дністра громадяни влаштували чергові протести, які пройшли у селі Нижнів Тлумацького району Івано-Франківської області та у столиці Молдови – Кишиневі. Активісти прибули з численними плакатами та закликами до президента України Петра Порошенка «зайнятися іншим бізнесом».
Як відомо, керівники України та Молдови збираються прийняти угоду про функціонування Дністровського гідроенергокомплексу. За словами експертів, цей процес проходить непрозоро та без врахування інтересів громадськості. Вони також схиляються до думку, що будівництво ГЕС на Дністрі це чудова нагода для корумпованих українських чиновників «освоїти» 20 млрд 180 млн грн. з бюджету.
Також стартував міжнародний флешмоб під назвою «saveDnister_fromHPP». У ньому взяли участь українці, які проживають за кордоном та бажають підтримати ідею збереження Дністра від будівництва ГЕС. У Мережі можна знайти численні фото небайдужих громадян, які тримають у руках аркуш з відповідним гаслом.
Джерело: Екологічний блог (ruslo.info)
