Боб Марлі та марихуана як національний продукт Ямайки

Десятиліття життя у борг штовхають Ямайку заробляти  більше на її найвідомішому в світі товарі, проте дрібні фермери побоюються зазнати збитків при виході на ринок лікарської марихуани.

Коли в 1970-х роках Боб Марлі і Wailers вперше виконали пісню «Get Up, Stand Up» для неспокійної тоді Ямайки, вони ніколи б не подумали, що уряд стане наживатися на їх піснях, їх растафаріанство і навіть на їх «косяках» 40 років потому .

Але десятиліття життя країни в борг у поєднанні з згубним пакетом заходів жорсткої економії, встановленим Міжнародним валютним фондом, означають, що майже все, що робить Ямайку відомою сьогодні – включаючи Боба Марлі, Пітера Тоша і марихуану – виставлено на продаж.

Уряд прагне компенсувати приблизно 20 мільярдів доларів потенційно втрачених річних доходів за рахунок капіталізації «Бренда Ямайка» і пов’язаної з ним культури. Натхненна ринком легких наркотиків Каліфорнії, який оцінюється в мільярди доларів, Ямайка скасувала драконівські закони і жорстокі міри покарання в спробі перетворити свій процвітаючий тіньовий сектор ґанджі в сектор міжнародно визнаною лікарської марихуани. «Зелене золото», як тепер називають цю рослину політики, «занадто цінне, щоб перетворюватися в дим».

Проте, як і за часів Боба Марлі, багато хто побоюється, що «маленький чоловік» все одно залишиться в програші. На Ямайці проживає понад 180 тисяч зареєстрованих фермерів, які вирощують традиційні культури, такі як помідори, тютюн і банани, і дослідження показують, що більшість з них вирощують також марихуану. З тих пір, як в 2015 році була введена в дію система виробництва медичної марихуани, було подано лише 25 заявок на отримання ліцензії на вирощування.

«Більшість фермерів, які займаються натуральним господарством, скептично ставляться до ідеї отримання «більш високого прибутку», – каже вчений з Уельсу, Саймон Джонс, який провів останні два роки, вивчаючи нову програму уряду Ямайки. «Є побоювання, що це може перетвориться просто в ще одну видобувну галузь, яка вивозить сировину за кордон, а потім імпортує назад на Ямайку за вищою ціною».

«Згідно з новим законодавством, дрібним фермерам, які вирощують до одного акру марихуани, необхідно буде заплатити реєстраційний збір у розмірі 300 доларів США, річний ліцензійний збір у розмірі 2000 доларів і гарантійну заставу у розмірі 1000 доларів США. Їм також доведеться перебудовувати інфраструктуру на своїх фермах, наприклад, встановити огорожі, що обійдеться приблизно в 10 000 доларів для захисту всього лише одного акру»- додав Джонс.

Растафаріанці, фітотерапевти та асоціації фермерів одноголосно висловили тривогу з приводу втілення в життя нової системи виробництва ганджі, яка, на думку критиків, буде наповнювати лише кишені великого бізнесу. Проект цієї системи проштовхнув колишній містр юстицій Марк Голдінг.

«Існує переконання, що весь цей процес в інтересах виключно «великих шишок», і це викликало невдоволення на Ямайці», – каже Басіл Хілтон, президент Асоціації виробників марихуани Кінстону і Сент-Ендрю. «Уряд дивиться на американську модель і має намір застосувати її на Ямайці, але фермери, які по-справжньому вирощують товар, не стають частиною цього процесу. Ви не можете просто піти в поле, посадити що-небудь і сказати, що це для використання у лікарських цілях: продукт повинен відповідати стандартам, тобто, додаються витрати на сертифікацію, і це одна з найбільших проблем».

Жоден з більш ніж 2000 фермерів асоціації Хілтон не підписався на нову програму. «Щоб вийти на ринок, вони повинні мати усі права на землю, доступ до землі, доступ до капіталу, а вартість цього непомірно висока» – додав Хілтон. «Я вважаю, що тепер уряд усвідомлює суть проблеми, тому що ніхто не подав заяву на участь у програмі».

«Дрібні фермери будуть частіше брати участь в урядовій програмі, якщо знизяться ліцензійні збори і зменьшиться бюрократична тяганина», вважає 45-річний фермер, чий прадід першим привіз насіння марихуани для медичних цілей з Індії на Ямайку в 1850-х роках.

«Ми організували групу, збиралися зареєструватися і спробувати отримати ліцензію, адже, чесно кажучи, ніхто не хоче робити нічого протизаконного», – пояснив фермер, який підпільно вирощує марихуану серед інших своїх сільськогосподарських культур.

«Коли я порахував витрати на всі збори, ліцензії та цілодобову охорону, виявилося, що для такого маленького фермера, як я, це непосильний проект, – він обійдеться в більш ніж мільйон ямайських доларів. Стає зрозумілим, що уряд створюе цей проект для нас. Фермери не мають змоги легально обробляти культуру, а значить, не можуть легально її продавати на експорт.
Відсутність ясності в прийнятих урядом правових нормах, в поєднанні з тим фактом, що міжнародні виробники канабісу вже давно беруть участь в дослідженнях і розробках у галузі, змушує багатьох побоюватися повернення на Ямайку колоніальних сільськогосподарських практик.

Ці, так звані, великі люди, які хочуть взяти участь в державному проекті, навіть не знають, як садити або вирощувати марихуану, проте, швидше за все, вони є власниками фармацевтичних компаній в Америці чи Канаді, а заробляти бажають тут. Вони хочуть наймати нас як дрібних фермерів за мінімальну заробітну плату. Але люди стають розумнішими, і вони не бажають брати участь у такого роду економіці, населення Ямайки хочуть бути щасливим і незалежним від подібного стилю життя.

Кеті Леннон – давня захисниця Ямайки і самопроголошений «експерт з вирощення медичної марихуани», є одним з небагатьох претендентів на участь у новому проекті. Вона вважає, що як уряд Ямайки, так і фермери повинні бути на багато краще обізнані з усіма аспектами можливого розвитку даного сектору економіки.

«Щоб змусити проект працювати, потрібно зрозуміти, чого дійсно хоче Ямайка. У цій країні є марихуана, а сектор канабісу – це величезний ринок. Музика Боба Марлі і Пітера Тоша – це найбільша можлива рекламна кампанія. Ми можемо зробити гроші з їхнього образу, але спочатку нам потрібно добряче попрацювати самим»- підсумувала Кеті.