Природа Криму: опис гір, річок та озер ~ Русло.info

Кримський півострів називають маленьким шматочком раю на землі та «світом у мініатюрі». Природа Криму рясніє гірськими масивами, високими водоспадами, карстовими печерами, озерами, безкраїми степами, і, звичайно ж, морськими пляжами. Неповторне поєднання різноманітних ландшафтів – це те, чим так манить туристів краса кримської природи.

Гори Криму: від Кара-Тау до Ай-Петрі

На Кримському Півдні можна відпочити не тільки на морському узбережжі. Саме тут, в південній і південно-східній частині півострова підносяться величні Кримські гори. Гори Криму діляться на три пасма:

зовнішню гряду, яка простягається від височини Кара-Тау та закінчується містом Старий Крим;
внутрішню гряду, що бере свій початок від Сапун-гори біля Севастополя та завершується також Старим Кримом;
головну гряду, друга назва якої «Південна гряда». Дана гряда простягається в західній частині, від Балаклави до Феодосії та завершується мисом святого Іллі.

Південна гряда є найдавнішою частиною Кримського півострова. Її поверхня являє собою покрите альпійськими луками хвилясте плато, яке називається яйлою. Яйла перекладається з кримськотатарського як «літнє пасовище». Всі яйли Головної гряди, а це: Байдарська, Ай-Петринська, Ялтинська, Гурзуфська, Нікітська та Бабуган-яйла, пов’язані один з одним і сходяться в замкнуту вершину.

Яйли є головним джерелом прісної води на півострові. У весняно-літній період це справжнє диво природи встелене прекрасним квітковим килимом.

Завдяки гірським грядам на Південному березі Криму (ПБК, кримсько-тат: Yalı Boyu) утворився унікальний субтропічний клімат, захищений від суворих північних вітрів. Соснові ліси, що покривають підніжжя гір, здавна є улюбленому місцем для прогулянок. А вершини гір дають можливість любителям природи Криму здійснювати піші, кінні та велосипедні турпоходи.

Річки Криму

Природа Криму рясніє водними потоками. На півострові налічується 250 річок, але лише 120 з них мають довжину понад 10 кілометрів. Найдовша річка Криму – річка Салгир (кримсько-тат. Salgir), її русло тягнеться на 232 кілометри. Салгир бере початок з джерел на висоті 700 метрів, біля південного схилу гори Коль-Баїр, що входить в систему Головної гряди Кримських гір, і впадає в затоку Сиваш Азовського моря.

Характерною особливістю більшості кримських річок є їх мілководність і практично повне пересихання в літній період. Ще за радянських часів русла Салгиру, Біюк-Карасу та Кучук-Карасу, обох Індолів та обох Булганаків зарегулювали, перекрили греблями, створили на них ставки та заплави.

Майже всі витоки кримських річок знаходяться в горах, а харчування відбувається за рахунок снігу та дощової води. Додатковим підживленням є грунтова карстова волога, завдяки чому вода гірських річок придатна для пиття. Примітно, що більшість гірських річок, які влітку можна перейти, ледь намочивши ноги, в період повені утворюють бурхливі потоки, що вириваються дерева з корінням і розкидають каміння. Під час сильних злив в горах річки перетворюються в грязьові потоки – селі, які несуть велику небезпеку для людського життя.

Озера Криму

На півострові налічується понад 300 водойм, більшість з яких – солоні. Практично всі водойми знаходяться вздовж узбережжя, крім малих прісних озер, які розташувалися в Головній гряді Кримських гір. За географічним розташуванням кримські озера можна розділити на 7 груп:

Керченська, яка включає озера морського походження на Чорноморському березі та на території Керченської протоки;
Перекопська, з озерами неправильної довгуватої форми (Червоне, Старе, Янгул, Пусурман, Айгульское та ін.). Ізольованість цих озер від моря стала причиною підвищеного вмісту солей, значно більшого за океанічний;
Тарханкутська, утворена затопленням морською водою гирл та відділення їх від моря піщаними насипами. Їх вода практично ідентична за складом води в Чорному морі, крім прісноводного Ак-Мечетський озера, рівень води в якому набагато вище рівня моря;
Херсонеська, що знаходиться на південному заході. Характерною особливістю цих озер є їх утворення маленькими гирлами, відокремленими від моря природними насипами. Це невеликі озера, найбільші серед них – Козаче, Камишове та Кругле, живлення яких забезпечується морськими водами;
Євпаторійська – всі водойми морського походження з високим вмістом солі. Одна з найзнаменитіших водойм – Сакське озеро, дно якого вистелене цілющою гряззю. На захід від озера Сасик розташувалося невелике Мойнакське озеро, яке також отримало популярність завдяки своїм лікувальним грязям;
Генічеська – це озера Арабатської стрілки та Східного Сивашу. Більшість озер класифіковані як лікувальні, завдяки своїм унікальним грязьовим джерелам;

Озера на кримських яйлах – маленькі водойми, схильні до пересихання влітку. Постійними є лише Егіз-голь, Карату-голь та Великий голь;

Рослини Криму

Різноманітна та дивовижна природа Криму. На півострові ростуть 2500 видів рослин. Флора Криму багата ендеміками – 250 видів квітів і трав зустрічаються тільки на Кримському півострові.

Чітка зміна кримських ландшафтів спостерігається з півночі на південь. Північ за правом можна вважати степовим царством, більшість території якої відведено під орні землі, за винятком невідповідних для ведення сільського господарства солончаків, солонців, балок, ярів і кам’янистих рівнин. У степовій зоні поширені типчак, житняк, ковила, степовий тонконіг, іриси, тюльпани, гусяча цибуля, веснянка. Лісостепи змінюють степи в передгір’ї, де ростуть ялівець, шипшина, грабинник, дуб пухнастий, груша лохолистна.

Ближче до півдня лісостеп переходить у дубові ліси, які, у свою чергу, змінюються буковими та хвойними лісами. На вершинах Кримських гір, в яйлах, виростають кримські ендеміки. А на морському узбережжі поширені в основному привезені рослини, головне надбання Національних парків. Деяким рослинам вже понад 200 років. Екзотичні представники кримської флори ростуть та охороняються у Фороському, Лівадійському, Алупкинському, Гурзуфському, Нікітському ботанічних садах.

Тварини Криму

Фауна Криму умовно ділиться на степову, гірську та морську. Так, типовими представниками степової кримської фауни є гризуни, до яких відносяться миші, хом’яки та ховрахи. Тут в достатку живуть такі невеликі ссавці, як лисиці, тхори, ласки та зайці. Птахів степової зони Криму налічується 230 видів, включаючи чаплю, лебедів і журавлів. На Лебединих островах знаходиться орнітологічна філія найстарішого Кримського заповідника, що має міжнародне значення.

Земноводні в степу представлені такими тваринами, як жовтопузик, кримська ящірка та отруйна степова гадюка. У лісах же спостерігається велика кількість лісових пернатих: зябликів, щигликів, синичок, шпаків. Водяться в кримських гірських лісах також олені, козулі, лисиці, дикі кабани, білки, куниці та борсуки. А ось останнього кримського вовка люди винищили ще 60 років тому.

Серед морських мешканців Кримського узбережжя можна виділити медуз, дельфінів, молюсків, крабів і морських коників. Основними видами риб є камбала, морський окунь, оселедець, кефаль, бичок і барабулька (звичайна султанка).

Багата природа Криму – це результат синтезу безлічі геологічних явищ, які зумовили унікальність і неповторність даного регіону. Завдяки унікальним пейзажам півострів завоював визнання у туристів з усього світу. Кожен знайде в кримській природі частинку собі до душі, і одного разу побувавши тут, не зможе залишатися байдужим до кримських красот.